Участь   Васютинчан   у   Національно  - Визвольній   війні   українського  народу  під проводом    Б. Хмельницького  проти  Речі Посполитої   в  середині 17 ст.

     Після придушення  селянсько – козацьких повстань 30- х років 17 ст. Річ  Посполита ще більше  посилила  гноблення українського народу. Обезземелення  і пограбування селян  і козаків , жорстокий терор  і репресії  досягли нечуваних  розмірів.  Панщина дійшла  до 6 днів  на тиждень .  Селяни зобов’язані  були  виконувати  ряд інших  робіт : ремонтувати мости ,  возити із лісу дрова  на панський двір , білити полотно , прясти , чесати шерсть і т.д.

     Різко погіршилось  і становище  козацтва .  Застосовуючи терор  і репресії  польський уряд  і шляхта  намагалися закріпачити козаків .  Колоніальна політика   панської Польщі  на Україні викликала незадоволення і у  козацької старшини.    

     Визвольна  війна українського народу проти  панування панської Польщі  розпочалась  у 1648 р.  На чолі  народу , який піднявся  на боротьбу за свою  свободу і незалежність  став Богдан Хмельницький.

       В квітні  1648 р.  Богдан Хмельницький   звернувся до народу  із патріотичним закликом , в якому писалось :

          «Никогда не найдете  способа  победіть , коли нине сбросите вовче ярмо  урядовцев , и не допустите воли , что наши отци  кров’ю окропили…  хорошо било би  если  би разом , сообща , одним  ударом казаки и селяне ударили»…

     Це звернення  із Запоріжжя  в Іркліїв приніс  сліпий  козак – кобзар. Після заклику Хмельницького  Іркліївська  козача сотня  настільки поповнилась , що виділилась із Кропивянського полку  і була реформована  в Іркліївський  козачий полк . Полковником був обраний Філон Джажалій , який перейшов разом  з полковим  обозним Нестером Морозенком ,  для зміцнення .

     На весні 1648 р. Б. Хмельницький  з козаками виступив  із  Запоріжжя , і біля Дніпра   зустрівся з  Іркліївським  полком  до складу якого входили Іркліївська , Васютинська , Вереміївська , Канівська  та Бурімська  сотні.

    Козіцька старшина ,  яка орієнтувалась  на Польщу , прислала  в Іркліївський  полк  генерального  осавулу  реєстрових козаків  Івана Барабаша  і шляхтичів – комісарів Караімовича  та Ілляша для нагляду і щоб  вони повели полк  на допомогу польському  війську ,  зєдналися біля Кодаку  з поляками і вдарили  по війську Б. Хмельницького .   Про ці наміри  дійшла звістка  до Богдана   Хмельницького  і він діяв швидко  рішуче  і сміливо .

    В Іркліївський полк  до Джажалія  він  послав своїх людей  роз’яснити козакам ,  що не  вїх інтересах  воювати за  іноземних  гнобителів . «Ми зброю підняли … на оборону  Вітчизни нашої , життя нашого  і життя наших чад  наших », - писав Богдан Хмельницький Джажалію.

     Іркліївський полк  живо  відгукнувся  на цей заклик і 24  квітня козаки  біля Камяного затону підняли повстання проти шляхтичів  - комісарів ,  скликали чорну раду  , на якій Джажалій побив зрадника Барабаша і польських комісарів  Караімовича  та Ілляша. Полк  зєднався з Військом Запорізьким і виступив проти  поляків.

Іркліївський полк приймав активну участь в битвах  біля Жовтих Вод  6 травня  де був  розгромленний  польський загін Стефана Потоцького а 16 травня біля Корсуня  де було розгромленно  основні сили  польського  гетьмана Миколи Потоцького .